IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

14

53

1

13

Дослідження медіаситуації Херсонської області

Населення Херсонської області станом на 1 листопада 2016 року становило 1 057 230 осіб, в тому числі міського населення — 61,2%, сільського — 38,8%. Згідно з даними територіального управління юстиції в Херсонській області, станом на 10 січня 2017 року зареєстровано 288 друкованих засобів масової інформації і, згідно з даними сайту ХОДА, — 12 телерадіокомпаній. Кількість інформаційних сайтів наразі більша за 40.

В обласному центрі ведуть мовлення шість телеканалів, три з яких мають цифрову ліцензію. При цьому досі біля 20% мешканців області не отримують сигналу місцевих ЗМІ, а подекуди й національних. Ця проблема у районах, що межують з окупованим Кримом, частково вирішується шляхом спорудження нової телевежі, яка має вести мовлення на півострів. Наразі з вежі на Чонгарі почали мовлення радіостанції.

Мовна політика медіарегіону неоднорідна. Якщо телеканали майже повністю ведуть мовлення українською, то інші типи медіа створюють контент двома мовами або повністю російськомовні. Газети, орієнтовані на обласний центр, «Гривна» та «Вгору» — російськомовні, тоді як «Новий день», що орієнтується на читача з глибинки, надає перевагу українській мові.

Інтернет-ЗМІ у переважній більшості російськомовні. Редактори пояснюють це показниками відвідуваності та індексацією сайтів.  

Ринок друкованих ЗМІ та телеканалів стабілізувався. На це вказує той факт, що за останні два роки не закрився жоден телеканал чи велика газета, як це спостерігається в інших областях. Однак нових друкованих ЗМІ та телеканалів також не з’явилось, з чого можна зробити висновок про збалансованість ринку (при вузькому рекламному). Чого не можна сказати про інтернет-ЗМІ. Їх кількість продовжує зростати при значному падінні якості. Точну кількість таких ЗМІ назвати важко, адже ледь не щомісяця з’являється новий сайт.

Тематика новин у місцевих медіа

Найпопулярнішою темою, що висвітлюють херсонські друковані ЗМІ, є кримінал. Цій темі присвячено 19% новин у місцевих газетах. Такий самий відсоток інтернет-ЗМІ регіону приділяють економічним та бізнес-новинам. А на телебаченні найпопулярнішими новинами є спортивні — їх в ефірі підсумкових випусків новин на телеканалах «Скіфія» та «ВТВ+» виявилося 16%. 

Цікаво, що в сусідньому Миколаєві найпопулярнішою темою в газетах і на телебаченні є місцева політика (17 та 19%, відповідно), а в інтернеті — кримінал (31%). Така ж ситуація у Запоріжжі, де в газетах і на телебаченні більше уваги приділяють місцевій політиці, а в інтернеті — криміналу. 

У херсонських новинах місцевій політиці приділяють нетипово мало уваги. Так, у друкованій пресі тільки 8% матеріалів стосуються цієї теми, на телебаченні — 7%, а в інтернет-ЗМІ — 15%. 

Державна політика також не дуже популярна у місцевих журналістів. У всіх трьох типах ЗМІ їй приділено 5% новин.

Місцеві культурні події висвітлюють більше на телебаченні (11% новин) та в інтернеті (9%), тоді як газетні шпальти містять тільки 4% такої інформації. Тема шоу-бізнесу взагалі не розкрита на телебаченні та в інтернеті, а в газетах, як правило, розміщена біля телепрограми та займає 2% уваги читача. 

Традиційно взимку у медіарегіоні знайомлять аудиторію із проблемами охорони здоров’я. Специфіка таких матеріалів іноді настільки міцно перетинається з місцевою політикою, що точно визначити тематику важко. Насамперед це стосується питань медичної реформи. У газетах матеріалів,  дотичних до охорони здоров’я, —  8%, на ТБ та в інтернет-ЗМІ — по 7%.

Невисокий інтерес у місцевих журналістів до питання освіти, громадянського суспільства та конфліктно вразливих груп населення. У  друкованих та електронних медіа цим темам приділяють 2—3% новин, а на телебаченні від 5 до 9%.

Майже не приділяють місцеві автори уваги війні на Сході України. 1% новин з цієї теми ми знайшли у газетах та інтернет-медіа, і 2% — на телебаченні. 

Єдина тема, яка не цікавить херсонських журналістів, — новини з Російської Федерації. На цю тему ми не знайшли жодної новини.

Прихована реклама у місцевих медіа

Рівень замовних матеріалів у херсонських медіа низький, що можна пояснити відносним затишшям у політичному житті регіону.

Лідерами за кількістю прихованої реклами залишаються інтернет-ЗМІ, де розцінки на такі матеріали в рази дешевші, ніж на телебаченні, радіо чи в газетах.

Так, 3% усіх матеріалів у новинах досліджуваних сайтів мали ознаки замовності. Тоді як у газетах цей показник на рівні 1%. В інтернеті 2% виявилися політичною джинсою і 1% комерційною, а в газетах цей показник склав 1 та 0,3% відповідно.

Лідером за кількістю матеріалів, що мають ознаки замовності, став сайт «Херсонці». Абсолютним лідером з кількості замовних матеріалів є народний депутат України від «Блоку Петра Порошенка» Олександр Співаковський. Рівно половина матеріалів з ознаками замовності у місцевих медіа присвячені діяльності цього політика. При цьому в друкованій пресі про нього та його діяльність замовних матеріалів немає. На другому місці — нардеп від «Опозиційного Блоку» Олександр Вілкул. Матеріали про його діяльність і політичні заяви публікують як інтернет-ЗМІ, так і друковані. У газеті «Новий день» матеріали про цього політика виходять у кожному номері, на одному й тому ж місці.

Також замовні матеріали в інтернет-ЗМІ публікують про діяльність секретаря Херсонської міської ради Олену Урсуленко, депутатів від «Опозиційного блоку» та «Блоку Петра Порошенка» у міській раді.

Фіксуються і випадки публікації замовних статей з елементами «чорного піару», що зазвичай нетипово для міжвиборчого періоду. Так, газета «Новий день» та сайт «Херсон Онлайн» опублікували матеріал з ознаками замовності про нардепа Івана Вінника (БПП).

Прихована комерційна реклама в усіх типах ЗМІ Херсонщини складає біля 1%. Рекламують таким чином у місцевих ЗМІ регіону Приватбанк, Смарт Холдинг та автомобільні бренди.

Слід зазначити, що у 4 з 9 досліджуваних ЗМІ взагалі не було зафіксовано прихованої реклами в новинах. З друкованих ЗМІ це незалежна газета «Вгору», з електронних ЗМІ — сайт «Херсонські вісті».

Також маємо констатувати відсутність замовних матеріалів у випусках новин досліджуваних телеканалів «Скіфія» та «ВТВ+».

Якщо порівняти процентне співвідношення замовних матеріалів у херсонських ЗМІ та ЗМІ в інших регіонах, то можна констатувати, що ситуація загалом стабільна. Наприклад, рівень опублікованих замовних матеріалів такий самий, як в одеських ЗМІ (2% комерційних, 1% політичних матеріалів), але нижчий, ніж у сусідніх Миколаєві (1% та 6% відповідно) та Запоріжжі (по 3%). 

Джерела інформації для місцевих медіа

Основним джерелом інформації для херсонських журналістів є офіційні структури чи уповноважені особи цих структур. 43% усіх новин створено з використанням офіційних повідомлень органів влади та інших структур. На телебаченні таких повідомлень 54%. Інколи канали показують сюжети, підготовлені МНС, про аварії чи інші пригоди узагалі без роботи журналіста, що є своєрідним «паркетом», раніше нетиповим для місцевого ТБ.

У місцевих газет кількість матеріалів із посиланням на повідомлення офіційних структур чи осіб складає 34%. Ці повідомлення ми не розділяли на «паркет» і матеріали, написані журналістами, однак перших значно менше. Особливо якщо порівнювати з новинами в інтернет-ЗМІ, де цей показник сягнув 41%.

У деяких сайтів таких повідомлень ми зафіксували майже половину. Так, на сайті «Херсонські вісті» 47% публікацій складають новини, джерелом інформації в яких є офіційні повідомлення.

У інших сайтів ситуація схожа. Більшість таких повідомлень — результат роботи прес-служб, який сайти публікують без правок і будь-яких доповнень. 

Біля 20% новин у херсонських ЗМІ — результат роботи власних кореспондентів. Найвищий показник (31%) у газет, а найнижчий (7%) в інтернет-ЗМІ. На телебаченні 21% новин є результатом роботи кореспондентів. Як правило, це репортажі (у випадку з телебаченням та інтернет-ЗМІ) чи колонки (у випадку з газетами). 

Специфічне, притаманне більше для інтернет-ЗМІ, джерело новин — інші медіа, складає 7% новин. Так, наприклад, популярний сайт «Херсон Онлайн» 8,6% новин бере з інших ЗМІ. При цьому ми враховували новину, тільки якщо є посилання на таке ЗМІ. Насправді, цей показник, на нашу думку, трохи вищий за рахунок невказання джерела інформації. Ще 2% новин є передруком загальнонаціональних медіа. Тут лідером є газети. Більшість таких матеріалів виявлено у газеті «Вгору». Інтернет-медіа також передруковують новини, які стосуються Херсонщини, із всеукраїнських ЗМІ.

Місцеві телеканали Херсонщини не транслюють новин інших ЗМІ.

У 5% новин джерелом інформації є експерти і така ж кількість у очевидців. У телесюжетах джерелом інформації експерти виступають в 11% випадків, а очевидці у 7%. У газетах та інтернет-ЗМІ експертам присвячують увагу у 2% новин, а ось очевидці є ньюзмейкерами у 5% газетних та 3% інтернет-матеріалів.

Соціальні мережі, відповідно до методики, складають 3% джерел новин херсонських медіа. Але ця невелика цифра пов’язана із тим, що традиційно теленовини і матеріали у газетах не будуються на основі повідомлень у соцмережах. Наприклад, за час моніторингу ми зафіксували всього 3 новини у матеріалах друкованої преси, написаних на основі повідомлення у facebook,  на телебаченні ж не було жодного подібного випадку. Зате інтернет-ЗМІ традиційно віддають перевагу такому виду джерел з огляду на швидкість отримання такої інформації і легкість у використанні. Не дивлячись на неоднозначність таких джерел, 10% новин на досліджуваних сайтах було створено на основі записів у соцмережах. Найвищий показник (15%) було зафіксовано у сайту «Херсонці». Характерно, що велика кількість замовних матеріалів на цьому сайті є передруком думок місцевих політиків, іноді з невеликою редактурою.

Цей показник у херсонських інтернет-медіа є вдвічі нижчим від середнього по країні. Але, наприклад, миколаївські інтернет-ЗМІ 13% новин створюють на основі записів у соцмережах.

Зауважимо, що у 9% ми не змогли визначити, звідки автор узяв інформацію, а у 5% це були інші джерела, які було важко віднести до якогось типу джерела з методології. Ці цифри у середньому за всіма досліджуваними регіонами склали 7 та 5% відповідно.

Цитування або передрук новин з російських ЗМІ ми фіксували двічі, що в загальному підрахунку складає незначні десяті долі відсотку. Така ж ситуація з іноземними ЗМІ. Як правило, це новини шоу-бізнесу або огляд нових фільмів. У період моніторингу такі матеріали п’ять разів передруковувала газета «Вгору».

Незначну кількість новин також було створено зі слів анонімного джерела. При середньому показнику по країні 0,5%, на Херсонщині цей показник склав близько 0,3%. Такі новини ми знайшли тільки в інтернет ЗМІ.

Окрім цього, ми не зафіксували жодного випадку використання як джерела матеріалів ЗМІ з окупованих територій.

Моніторинг провели у січні 2017 року у таких ЗМІ: газети «Гривна» (тираж 41600, тижневик), «Вгору» (тираж 16000, тижневик), «Новий день» (тираж 22700, тижневик); інтернет-видання Khersonline.net, Visti.ks.ua, Khersonci.com.ua,, Ksza.ks.ua; телеканали «Скіфія», «ВТВ+».

Моніторинг провели експерти Інституту масової інформації за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Детальніше з методологією можна ознайомитись на сайті ІМІ.

Матеріал підготував Сергій Нікітенко, Херсон

Ще Статті