Роздержавлення комунальних ЗМІ Волині: перспективи та реальність

15:53 17.06.2017 Мая Голуб, для "Четвертої влади"

Комунальні засоби масової інформації поступово відходять в минуле, але поки «тримаються на плаву».

Фінансуються комунальні ЗМІ за бюджетні кошти й часто показують лише позитивні сторони влади. Неодноразово у деяких комунальних ЗМІ можна було побачити немарковану політичну приховану рекламу, а це порушення журналістських стандартів: відповідно до Закону України «Про рекламу», прихована реклама є забороненою.

У виборчий період деякі волинські комунальні ЗМІ не маркували чи неналежно позначали (зірочкою) політичну рекламу. А це те, що вводить в оману людей. Правило, що журналіст має бути незаангажованим, чесним перед собою та громадськістю, не у всіх працює. Медіа не повинні бути піар-майданчиком для політиків.

Влада часто використовує комунальні ЗМІ заради піару, своїх власних цілей, перемоги на виборах. Зараз замовних матеріалів поки не так багато, як у період виборів, але «джинса» нікуди не зникла, на жаль.

Також у волинських комунальних ЗМІ є «паркетні новини» – це матеріали прес-служб політиків. Такі тексти просто копіюють і публікують, не додаючи нічого нового. Основна мета прес-секретарів – позитивне враження про політика, яке з допомогою окремих сайтів виконують.

Також трапляється, що деякі журналісти ставлять запитання політикам у сферах, в яких вони самі не орієнтуються. Можуть писати «джинсу» не за гроші, а через незнання. І завдяки таким матеріалам політик піариться, а питання залишається не розкрите.

У розвинених країнах замовні проплачені матеріали – це ганьба, що залишає продажного журналіста на узбіччі професії. Жодна пристойна організація не захоче з таким надалі працювати, якщо хоч один джинсовий матеріал був опублікований у його кар’єрі.

Чому важливе роздержавлення ЗМІ?

В Україні діє закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Відповідно до нього, відбувається роздержавлення друкованих ЗМІ. Дія закону поширюється на друковані засоби масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування і редакції друкованих засобів масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування.

Однак не всі ЗМІ мають бажання «роздержавлюватись». Утім, надалі ті редакції, які не приймуть рішення щодо реформування, припинять існування.

Медіа-юрист Інституту масової інформації Роман Головенко зауважує, що свідоцтво анулюється, якщо через 3 роки після набрання чинності законом (1.01.2019) свідоцтво ЗМІ не подане на перереєстрацію.

Відповідно до ч. 2. Статті цього закону, неподання засновником (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації, у встановлений строк (частина 1 стаття 2 закону) заяви про перереєстрацію відповідного друкованого засобу масової інформації є підставою для визнання свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації недійсним.

Роман Головенко також зазначив, що трудовий колектив до кінця І кварталу 2016 року мав прийняти своєї рішення щодо реформування ЗМІ.

Медіа-експертка, журналістка і ведуча «Громадського радіо» Наталія Соколенко вважає, закон про роздержавлення ЗМІ  є правильним, котрий треба «дотиснути», дореалізувати там, де ще невиконаний.

Наталія Соколенко думає, що однозначно не можна залишати таку ситуацію, яка є зараз із комунальними ЗМІ. Адже комунальні ЗМІ існують на гроші місцевих платників податків, але обслуговують філії чи піар-кампанії чинного мера, його провладну фракцію, керівників державних підприємств чи іншої влади. А це неприпустимо.

«Зв’язок між мером, правлячою верхівкою міста і журналістами треба розривати тому, що це ганьба і для журналістів, і для журналістики», - наголосила вона.

Роздержавлення по-волинськи

На Волині поступово відбувається роздержавлення комунальних ЗМІ.

У Волинській ОДА повідомили у відповідь на запит, що до введення в дію Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» у 2015 році було 18 газет місцевої сфери розповсюдження (районні, міськрайонні та міські), співзасновниками яких були органи влади та місцевого самоврядування, а також 1 видання зі статусом всеукраїнської газети – «Волинь нова» (співзасновник – обласна рада).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року №848 до переліку друкованих ЗМІ та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі, внесено 9 газет. Зокрема, «Волинська газета», «Нове життя», «Волинь-нова», «Слово правди», «Наш край», «Полісся», «Вільним шляхом», «Наше життя», «Вісті Ковельщини».

Також повідомили у відповіді на запит, що Волинська ОДА вийшла зі складу співзасновників газети «Волинська газета». Головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк цю інформацію  підтвердив.

Він розповів, що з серпня 2015 року, коли «Волинська газета» публічно заявила про намір роздержавитися, кількість працівників скоротилася на третину, але це не впливає негативно на виробничий процес.

«Влада створила такий механізм роздержавлення, що його реально можуть подолати лише одиниці місцевої преси. Всі інші загинуть найближчим часом, бо, наприклад, нові ОТГ часом виходять за межі одного району, а в кожному є своя районна газета: яку людям передплачувати? На превеликий жаль, і в ЄС не розуміють, що в Україні відбувається не цивілізований процес розлучення журналістів із владою, а банальний скандал, коли частину дійної корови влада хоче відрізати собі, розуміючи, що в результаті загине весь організм вільних медіа», - зазначив Володимир Данилюк.

Як пише «Детектор медіа», керівниця сектору громадянського суспільства та ЗМІ Представництва Європейського союзу в Україні Коломб де Мерсей нещодавно під час міжнародної конференції у Києві заявила, що ЄС підтримує медіареформу в Україні.

«Не так легко реалізувати реформу, коли немає коштів. І треба шукати можливості, як це робити, щоб і журналісти були більш професійними, і стандарти були дотримані, навіть коли зарплати у них невисокі. Це непросто, і саме тому і Рада Європи, і Євросоюз намагаються підтримати реформу в Україні»,- сказала вона.

Володимир Данилюк розповів, що чинне законодавство вимагає, що для отримання нового свідоцтва про друкований засіб масової інформації потрібно укласти договір із колишнім співзасновником (в їхньому випадку з головою облдержадміністрації Володимиром Гунчиком – авт.) про те, що надалі газета буде виходити в світ українською мовою, на території Волинської області, обсягом 16 сторінок формату А-3 і з такою ж періодичністю, як раніше.

З його слів, ця прогалина в законодавстві дає можливість Володимиру Гунчику не підписувати такого договору, мотивуючи, що в його особі облдержадміністрація вже давно не є співзасновником. 

Данилюк не виключає можливості, що доведеться остаточно роздержавлюватися в судовому порядку. Або з іншою особою на посаді голови облдержадміністрації.

На Волині минулого року була напружена ситуація із «роздержавленням» ківерцівської районної газети «Вільним шляхом». Співзасновники газети - Ківерцівська районна рада, Ківерцівська райдержадміністрація та трудовий колектив видання не могли визначитися з вимогами для роздержавлення газети.

Cтрайк журналістів під стінами Волинської ОДА.  Спроба роздержавитись для ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» обернулася конфліктом з владою і звільненням редактора. Фото з сайту vip.volyn.ua

Як раніше писав «ВолиньPost», як тільки газета почала робити перші кроки щодо роздержавлення, почались утиски з боку влади. Редакторка Марія Хітько була звільнена. Журналісти неодноразово звинувачували владу в незаконному звільненні керівника.

За інформацією ІМІ, Ківерцівський районний суд Волинської області визнав протиправними дії Ківерцівської районної ради відносно колишньої в.о. головної редакторки газети «Вільним шляхом» Марії Хітько та зобов’язав поновити її на посаді, виплативши їй 33 тис. грн компенсації. Таке рішення суд ухвалив 15 березня, розглянувши позов Хітько до райради щодо законності її звільнення.

Наразі редакторкою газети «Вільним шляхом» працює Людмила Михайленко. Вона розповіла, що газета буде роздержавлюватись в «другу чергу» у другому етапі. Щоправда, у Волинській ОДА повідомили у відповідь на запит, що газета роздержавлюватиметься в першу. У газеті «Вільним шляхом» зараз є 4 працівники. Газету випускають раз на тиждень. Звільнена редакторка Марія Хітько наразі в газеті не працює. У коментарі для ІМІ повідомила, що здаватися не збирається, наразі планує, що робити далі.

Роздержавлення ЗМІ – це те, через що має пройти кожна редакція комунального видання. Зміни – це завжди щось нове, невідоме. Але тільки завдяки реформам можливі зрушення. Видання не повинні залежати від влади, бути «рупором» політиків, вони мають показувати правду, працювати без впливу будь-кого. А заради цього варто боротися.

Текст: Мая Голуб, регіональна представниця ІМІ у Волинській області, для сайту "Четверта влада". 

Матеріал підготовано в рамках Українського медійного проекту (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією «Інтерньюс» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). 



comments powered by Disqus