Дослідження медіаситуації Одеської області

12:08 19.04.2017 Павло Колотвін, Одеса

В Одеській області мешкає трохи більше двох мільйонів людей. На цю невелику кількість населення припадає більше тридцяти регіональних телекомпаній, що функціонують, близько п’ятдесяти сайтів новин та кілька сотень офіційно зареєстрованих друкованих ЗМІ, з яких лише близько двадцяти мають реальний наклад. Ці показники найбільші серед усіх регіонів країни.

Одеське медіасередовище дуже перенавантажене, що створює умови для зниження якості матеріалів новин, нівелювання журналістських стандартів, для політичних маніпуляцій та збільшення кількості джинси у регіоні.

Однією з причин такого розмаїття, на думку дослідників, є те, що часто закулісні господарі неохоче розлучаються зі своїми порівняно недорогими активами. Крім того, в Одесі історично склалася ситуація з відсутністю домінування якоїсь однієї політичної чи економічної групи.

В Одеській області за останні десятиріччя сформувалося більше десяти сильних, за місцевими мірками, фінансово-політичних об’єднань. Деякі з них пов’язані з різними фінансовими групами загальноукраїнського масштабу. При цьому, на відміну від інших регіонів, особливо Донбасу, це розмаїття не було ліквідоване у перебігу кримінальних чи економічних конфліктів. Відповідно, кожна з цих груп має своє ЗМІ. У результаті місцевий медіаринок є надзвичайно перенасиченим, і ЗМІ практично не здатні якісно конкурувати одне з одним.

За 2016 рік кількість телевізійних каналів не змінилася. Без змін залишився й склад їхніх власників.

Третина з трохи більше ніж п’ятдесяти онлайн-ЗМІ Одещини перебуває у постійній ротації. Замість тих інтернет-медіа, що перейшли у стан анабіозу, з’являються інші, і так уздовж кола кожного року. Більшість із цих сайтів потрапляють до агрегаторів новин загальноукраїнських порталів. Лише декілька онлайн-ЗМІ використовують платні сервіси у соціальних мережах.

Восени 2016 року розпочався процес роздержавлення восьми районних газет Одеської області. Без державного фінансування залишились «Красноокнянський вісник», «Вісті Кодимщини», «Новини Фрунзівщини» (смт Захарівка), «Час. Люди. Події» з Сарати, «Слава хліборобам» з Доброслава (кол. Комінтернівське), «Арцизькі вісті», овідіопільська «Наддністрянська правда» та «Татарбунарський вісник». Наклад кожної з вищезгаданих районних газет Одеської області не перевищує в середньому 3000 примірників на місяць, проте вони чинять певний вплив на мешканців відповідних громад.

Протягом останніх років Одеса завжди опинялася на найвищих місцях у рейтингах порушення прав журналістів. 2016 року зафіксовано 16 таких випадків. Проте слід зазначити, що ситуація з порушенням прав журналістів в Одеській області помітно поліпшується. За рік зменшилася кількість випадків фізичної агресії.

На місцевому телебаченні українською мовою виходить більше 50% тижневих випусків новин, однак суто телебачення переважно російськомовне.

Що стосується преси, переважна кількість газет виходить російською мовою, українською видаються тільки дві газети (а саме «Одеські вісті» та «Чорноморські новини»). Інші видання можуть давати матеріали українською на непостійній основі. У регіоні є газета, що виходить болгарською мовою, — «Роден край».

Більше 90% веб-сайтів подають інформацію російською мовою.

 

Тематика новин у місцевих медіа

Одеські місцеві ЗМІ показують дивну динаміку щодо тематики своїх повідомлень. Найбільше місцеві журналісти пишуть про кримінал, нещасні випадки (21%) та регіональні культурні події (16%). Лише 9% новин стосуються місцевої політики. Варто зазначити, що друковані медіа намагаються оминати теми, пов’язані з надзвичайними подіями, та більше пишуть про культуру.

Одеські ЗМІ фактично не цікавляться державною політикою, освітою та боротьбою з корупцією. Регіональні ЗМІ так і не змогли налагодити ефективний взаємозв’язок з місцевим громадянським суспільством, яке продовжує жити саме в собі. Практично відсутні новини про різні громадські ініціативи, рідко публікуються дані досліджень та моніторингів.

Триває ігнорування одеськими ЗМІ теми збройного протистояння на Сході. Цій темі присвячений лише 1% загальної кількості матеріалів.

Незважаючи на більш ніж 30 тисяч внутрішніх переселенців у регіоні, локальні медіа взагалі не приділяють уваги проблемам цих людей, які потрапили у складні життєві обставини та потребують підтримки. Кількість матеріалів про життя ВПЛ в Одесі близька до нуля.

Практично не пишуть на Одещині про економіку та спорт. Криза у країні змусила більшість редакцій відмовитися від функціонування окремих спеціалізованих відділів. Мати спортивних кореспондентів можуть собі дозволити лише кілька місцевих медіа. У мільйонному місті фактично відсутні професійні економічні оглядачі. Новини про економіку представляють собою ретрансляцію думок експертів чи статистичні показники відомств та місцевої влади.

Доволі багато останнім часом писали в Одесі про навколишнє середовище. Морозна зима подарувала місцевим фотокореспондентам чудові панорами замерзлого моря, зимові краєвиди пляжів та місць відпочинку.

 

Прихована реклама в місцевих медіа

Важливою проблемою одеського медіаринку є розміщення матеріалів з ознаками замовлення без маркування або ж без належного маркування. Реклама має бути чітко відокремленою від іншої інформації незалежно від форм та способів розповсюдження таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Тобто таке повідомлення має бути розміщене під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами». Це важливо зазначити, оскільки деякі одеські сайти та друковані ЗМІ маркують комерційну рекламу на свій лад, наприклад: «Новини компаній», «Здоров’я одеситів», «Політика» тощо, що є порушенням закону.

Результати моніторингу показали, що 4—5% повідомлень у друкованих та онлайн-ЗМІ мали ознаки джинси.

Через надзвичайну роздутість одеського медіаринку на ньому практично відсутня конкуренція як за рекламу, що дало б можливість розвиватися незалежним журналістським виданням, так і за місцеві теми.

Моніторинг виявив, що в одеських ЗМІ більше комерційної джинси, ніж політичної, проте розміщення замовлених матеріалів у місцевих медіа не має системного характеру та залежить від періодичного виходу на ринок політичних акторів, які мають певні інтереси, або дрібних комерційних структур.

Серед основних замовників політичної джинси були: Блок Петра Порошенка, нардеп від БПП Олексій Гончаренко, нардеп від «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул, депутат Одеської обласної ради від БПП Анатолій Артеменко, голова Одеської облради (БПП) Анатолій Урбанський, депутат Одеської облради («Опозиційний блок») Віктор Баранський, депутат Одеської облради від «Опозиційного блоку» Віталій Саутінков, депутат Одеської облради від партії «Відродження» Олексій Кобильніков, народний депутат від БПП Тетяна Ричкова, міський голова Одеси (партія «Довіряй ділам») Геннадій Труханов.

 

Джерела інформації для місцевих медіа

Онлайн-ЗМІ Одеси загрузли у репостах та переписаних прес-релізах. Лише 18% новин створені власними кореспондентами. У традиційних ЗМІ вдвічі більше унікального контенту, і вони не використовують інформаційні матеріали інших місцевих медіа у своїй роботі. Загальнодержавні ЗМІ лише в 1% випадків стають джерелами інформації для одеських журналістів.

Загалом 55% місцевих повідомлень являють собою прес-релізи місцевих відомств та державних структур чи заяви офіційних осіб. Більшість із цих матеріалів мають однотипні заголовки. Той самий текст та фотоматеріали потрапляють у різні медіа. Особливо це стосується повідомлень від місцевої патрульної служби, ДСЧС, прес-служби одеської мерії тощо.

Приблизно кожна десята новина в інтернеті та на телебаченні з’являється в Одесі завдяки соціальним мережам та повідомленням очевидців. Друковані ЗМІ не використовують нові медіа як джерела інформації, проте досить часто у своїх міжнародних колонках посилаються на іноземні інформаційні агентства. Слід зазначити, що місцеві ЗМІ не посилаються на російські медіа та повідомлення з окупованих територій (окрім сайту «Таймер», котрий не входив до ЗМІ, охоплених моніторингом).

Одеські редакції здебільшого зазначають джерело інформації та підписують авторство у статтях та новинах, при цьому намагаються не використовувати неперевірені та анонімні джерела.

 

Моніторинг провели у січні 2017 року у таких ЗМІ: газети «Одесский вестник» (тираж 4000, тижневик), «Вечерняя Одесса», «Одеські вісті» (тираж у січні 97800, виходить двічі на тиждень); інтернет-видання Dumskaya.net, 048.ua, Usionline.com, Trassae95.com; телеканали «7-ий телеканал» та «Репортер».

Моніторинг провели експерти Інституту масової інформації за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Детальніше з методологією можна ознайомитись на сайті ІМІ.

Матеріал підготував Павло Колотвін, Одеса



comments powered by Disqus