Експерт ІМІ: "Тематика переселенців - нерідко на плечах вихідців із окупованих регіонів"

14:16 30.03.2017 "Громадський простір"

"Не в усіх журналістів є усвідомлення, наскільки тема внітрішньо переміщених осіб важлива. Деякі редактори кажуть, що є “змучення” від теми переселенців, що переселенці не хочуть, щоб їх виділяли, тобто вони так само є громадянами України, як і всі решта, - розповів експерт ІМІ Роман Кабачій на зустрічі "Примирення та порозуміння в Україні: тенденції та ключові меседжі", організованій ГО "Громадський простір" 24 березня у Києві. - Тому, коли ми намагаємося зрозуміти, наскільки багато цієї теми присутньо –  бачимо, вочевидь, вона не завжди світиться."

Роман Кабачій розповів про випадки спекуляцій ЗМІ на темі переселенців, коли публікуються фейки, неперевірені інформації а навіть спеціально провокативні матеріали: 

- Є тенденції, коли медіа, особливо Інтернет, використовують фейкові інформації або вживають мову ворожнечі для більших захόдів на свої сайти. Фейкові інформації можуть мати походження із соціальних мереж. Якщо порівнювати із російською ситуацією, там медіа продукують фейки, а соцмережі їх розганяють, а у нас навпаки – медіа не перевіряють. До прикладу, “переселенець на Закарпатті” когось побив і одразу хвиля підіймається, хоча ніхто нічого не перевіряє.

З найбільш кричущих випадків: побачили новину, яка перше розганялася по соцмережах, але буквально не відповідала жодній дійсності… На одному з волинських сайтів поставили новину про переселенців на Закарпатті, які нібито вимагають додаткових російськомовних шкіл, з посилань – лише згадка про кількість внутрішньо переміщених осіб в Закарпатській області. Загалом, новина складалася з того, що хтось обурюється, “нещодавно хтось зі східняцьким акцентом побив одного із закарпатських художників”… Новина – на луцькому сайті, поширюється галицькими користувачами Інтернету. Натомість, тільки після того, як ми від себе зробили певну заяву, вони зняли ту новину. Але десь 100-150 поширень, як на регіональний сайт, було по Фейсбуку. Тобто намагаються таким чином збільшувати захόди на власні сторінки – через те, що протиставляють одну частину України іншій. У даному випадку це було зроблено цілком цілеспрямовано: 

Також експерт ІМІ зазначив, що є чимало позитивних прикладів висвітлення теми переселенців, хоч нерідко цим займаються передусім журналісти вихідці з окупованих теренів:

- Звісно, є позитивні тенденції, коли медіа пишуть історії успіху переселенців. У загальноукраїнських медіа журнал “Новое время” підіймає цю тему, в західноукраїнських медіа працюють над цією темою, особливо, коли йдеться про кримських татар, які виїхали з Криму.

З другого боку, певним позитивним фактором є те, що в медіа, фактично по всій території України, приїхали журналісти, які є вихідцями з Донецької і Луганської області, з Криму. Вони навіть ставлять собі за мету певним чином злагоджувати цю тематику, піднімати якісь історії успіху тощо, намагаються пояснювати, що не можна всіх гребти під одну гребінку, що люди виїхали з окупованих теренів, власне, тому що є патріотами України, а не для того, щоб на них тицяли “Донєцкіє, Донбасс” і так далі. Чимало людей розуміють, що всі багатогранні, і треба в даних матеріалах згадувати якісь культурно-історичні особливості: Приазов’я – греки, Північна Луганщина – це історія Слобожанщини, тобто розповідати, що стереотип про донецький, донбаський менталітет, не стосується всіх людей.

Роман Кабачій розповів також, що не завжди українські ЗМІ готові працювати із певними дражливими темами, приміром настроями населення на підконтрольних територіях Донбасу і розробкою сценаріїв інтергування в загальноукраїнський контекст. 

- З медіа дуже велика частина просуває ці теми, яким це, передовсім, близько. Є така думка, що темою Криму займаються, фактично, вихідці з Криму, їх досить багато, в тому числі люди з іменем. Але вони досить розчаровані тим, як інші це висвітлюють і до цього підходять. Можу згадати вихідця з Криму  Івана Ампілогова, письменника, який у 2012 році написав книжку-утопію про те, як Росія окуповує Крим, у Сімферополі вийшло 500 екземплярів, зараз її перевидадуть  в “Лютій справі” українською мовою. Він пішов воювати на Донбас. Він говорить, що має багато тем про людей на Донбасі, каже: “Я можу про це писати – як Україна має з ними говорити, які меседжі їм доносити, але мало хто бере мої тексти, в нашій загальноукраїнській редакції їм це не цікаво, виявляється“. Тому, мені здається, тут треба на детальних рівнях підходити і підтримувати мікроініціативи, які загалом поліпшуватимуть цю ситуацію, клімат.

Роман Кабачій та директорка ГО

Експерт пригадав також приклади проектів, скерованих на підвищення рівня розуміння важливості конфліктно вразливої тематики: 

- Один із проектів, який ми виконували, був спрямований на інтеграцію між собою активістів, журналістів і місцевої влади. Ми садили їх за довгий стіл, люди чули одне одного. Є земляцтва, товариства, громадські організації, які щось роблять, а медіа про те не знають, вони не вміють нормально написати прес-реліз або достукатися до журналіста, або вважають, що журналіст їм винен прийти. Саме для цього ми зробили такий проект.

Інший проект, який пригадується, робила  громадська організація «Громадський центр «Нова генерація» (Наталя Чермошенцева) за підтримки Польщі. Вони активізували місцеві медіа у плані активізму. Якщо до нашої теми, то одне ладижинське ЗМІ у Вінницькій області розвило тему інтеграції і нормального життя осіб з особливими потребами. Деякі газети і радіо ініціювали певні речі, які змінювали ситуації, додавали толерантності.

Звісно, важливо знати, хто і що робить. Згадався фільм ще однієї херсонки Наталії Блок про жінок-переселенок (під назвою “66%”), вона акцентувала на тому, як жінка себе почуває у такій ролі. Просто треба більше цікавитися, дізнаватися і, я думаю, знайдуться організації, в тому числі донори, які підтримають такі ініціативи, розвинуть і доведуть до певного логічного завершення.

У зустрічі також взяли участь:

  • Ганна Гоменюк, менеджерка проектів з примирення та побудови миру «Карітас України»
  • Павло Козелецький, фасилітатор, Мережа фасилітаторів діалогів
  • Сергій Євтєєв, тренер-фасилітатор, ГО «Інша освіта»
  • Юлія Демчук, менеджерка з комунікацій, Інститут миру і порозуміння
  • Алла Прунь, виконавча директорка ІАЦ “Громадський простір”
  • Любов Єремічева, журналістка порталу “Громадський простір”
  • Віталій Ніщименко, редактор порталу “Громадський простір”

Фрагменти зустрічі на відео: 

ІМІ, на основі матеріалу "Громадського простору".

Фото: Віталій Німищенко. 

 

 



comments powered by Disqus