Дослідження медіа-ситуації на сході і півдні України: Дніпропетровська область

12:16 18.03.2016 ІМІ, ГФК Юкрейн

Аналіз Інституту масової інформації

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ МЕДІАПРОСТОРУ

Як для міста-мільйонника, Дніпропетровськ має невелику кількість місцевих засобів масової інформації, з основних ЗМІ експерти ІМІ нараховують 7 телеканалів, 9 газет та 11 інтернет-видань.

У порівнянні з іншими регіонами, що підлягали моніторингу, у Дніпропетровську досить мала можливість конкуренції за рахунок невеликої кількості регіональних засобів масової інформації. Враховуючи політичний та передвиборчий аспект, доцільно було б поділити місцеві ЗМІ на групи, що підконтрольна медіагрупі СКМ Ріната Ахметова та медіагрупі «Приват» Ігоря Коломойського. Проте, кількість ЗМІ, що є складовою медіагрупи «Приват» є недостатньо конкурентоспроможною в даному регіоні, і вона поступається місцем не тільки медіагрупі СКМ Рената Ахметова, а й іншим (наприклад, структури Пінчука) у різних типах засобів масової інформації.

Просування засобів масової інформації є важливим елементом їх популяризації та досягненням більшої аудиторії, і таке просування через соціальні мережі є однією з форм досягнення таких цілей. Групи/пабліки у соціальних мережах є у наявності у 4 каналів, найактивніший з яких – 34-й канал. Інші (як, наприклад, сторінка однієї з програм на Дніпропетровських ОДТРК) хоч і мають місце, проте не є достатньо популярними та активними. Серед газет найбільш популярною й активною є сторінка газети «Лица». Загалом сторінки у соцмережах (т.зв. «пабліки») існують практично в усіх ЗМІ, проте вони не є достатньо активними. Але мають місце і випадки, коли пабліки стають популярнішими, ніж самі ЗМІ («События Днепропетровска» та «Хроника»).

Що стосується мовного питання подачі новин у дніпропетровських ЗМІ, то всі місцеві телеканали є україномовними, але періодично є нормальним проведення російською мовою окремих програм. Друковані видання у своїй більшості переважно є російськомовними. Такі комунальні ЗМІ як «Зоря» та «Наше місто» використовують українську мову, проте левову частку все ж займає подання новин російською мовою. Повністю україномовним є тільки друковане видання «Дніпроград» та його однойменний сайт. Тому загалом має місце: повністю україномовне телебачення (за винятком деяких програм), чого не скажеш про пресу та інтернет-видання, кількість україномовних серед яких становить від 10% до 20%  від загальної кількості.

Не останнє місце для можливого зросту незалежних ЗМІ займають ініціативи у вигляді стартапів, тому ці ініціативи заслуговують окремого висвітлення. Так, зокрема у Дніпропетровську, до цікавих стартапів можна віднести сайти «Хроніка» та «Забеба». Перший з них не можна на даний момент назвати успішним, оскільки він не набирає популярності, і хоч якусь активність проявляв лише на передвиборчий та виборчий період, хоча з позитивного треба відмітити той факт, що він існує за рахунок самофінансування. Другий інтернет-ресурс, «Забеба», є більш успішним та популярним, проте, за даними ІМІ, його більше асоціюють із місцевими політичними впливами, наприклад, тому що нинішній головний редактор сайту Ольга Палій балотувалася на виборах від «Самопомочі».

 

РЕЗУЛЬТАТИ КІЛЬКІСНОГО АНАЛІЗУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИХ ЗМІ

 

У Дніпропетровську прослідковується посередній показник висвітлення у ЗМІ суспільно важливої тематики загальнодержавного рівня 8% від загальної кількості матеріалів. Зокрема, кількість таких матеріалів склала 13% та 12% у друкованих та інтернет-виданнях відповідно, а на місцевому телебаченні – не зафіксовано жодного такого матеріалу протягом періоду моніторингу.

Майже половина з усіх матеріалів місцевих ЗМІ присвячена місцевій суспільно важливій тематиці (46%), при чому, найбільша кількість такої інформації висвітлена на телебаченні – 75%, а у друкованих та інтернет-ЗМІ – 35% та 27% відповідно.

Враховуючи події, що мають місце на тимчасово окупованих територіях у зоні проведення антитерористичної операції, актуальним є висвітлення цих подій, особливо у засобах масової інформації обласного центру, що знаходиться у безпосередній близькості до місця таких подій. У дніпропетровських ЗМІ найбільший відсотковий показник кількості матеріалів присвячених темі АТО серед досліджуваних міст 7%. Найбільш згадуваною ця тема є на телебаченні – 8%, а в пресі та мережі Інтернет – 6% та 7% відповідно. Варто зазначити, що загальний рівень підняття цієї тематики у пресі є надзвичайно малим, і тільки видання «Вісті Придніпров'я», яке є найбільш масовим у Дніпропетровську, має незвично високий відсоток матеріалів про АТО з усієї кількості матеріалів (16%).

З тієї ж причини, через яку є актуальною тематика АТО, не менш актуальним є питання висвітлення теми тимчасово переміщених осіб (як із території Донецької та Луганської областей, так і з території Автономної Республіки Крим). За Дніпропетровськом закріплюється найнижчий показник висвітлення тем про тимчасово переміщених осіб, який складає 1%. В пресі та на телебаченні ця тема піднімається відповідно у 1% та 2% усіх матеріалів, а в інтернет-виданнях тема тимчасово переміщених осіб згадувалася найменше (тільки в одному (з чотирьох) досліджуваному інтернет-виданні gorod.dp.ua зафіксована наявність у 1% матеріалів на дану тему, в усіх інших – 0%). Також тема тимчасово переміщених осіб жодного разу не згадувалася на 34-му каналі та у половині досліджуваних друкованих видань («Днепр Вечерний» та «Горожанин»).

Однією з найголовніших «хвороб» українських ЗМІ є публікація матеріалів з ознаками замовлення без маркування, або без належного маркування відповідно до вимог рекламного законодавства, або ж як мінімум маркування, що може бути зрозумілим аудиторії споживачів інформації. Не стали виключенням і дніпропетровські ЗМІ, особливо у перевиборчий період. Так, у друкованих виданнях кількість матеріалів з ознаками замовлення склала 22% від усіх матеріалів. Серед преси найбільшу кількість матеріалів з ознаками замовлення зафіксували у виданні «Днепр Вечерний», де кількість таких матеріалів складає третину від загальної кількості (33%). Відносно менший показник кількості матеріалів з ознаками замовлення на телебаченні – 17%, проте треба мати на увазі, що два телеканали, які підлягали моніторингу, показали абсолютно діаметрально протилежні показники. Так, на 11-му каналі зафіксовано 3% матеріалів з ознаками замовлення, коли на 34-му каналі цей показник складає аж 30% від загальної кількості матеріалів. Нагадаємо, що 34-й канал є одним із найбільш рейтингових відповідно до даних частки аудиторії, оприлюднених на сайті самого телеканалу. На третину телеканал є муніципальним, а на інші дві третини – ПАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська», що входить у «Регіональну Медіа Групу» медіахолдингу «Медіа Група Україна», очолювану Євгеном Лященко, що входить до структури СКМ Ріната Ахметова. У середньому найбільшу кількість матеріалів з ознаками замовлення було помічено в інтернет-виданнях, де кількість таких матеріалів становить 23%. Серед інтернет-ЗМІ треба виокремити ресурс dnepr.info, який виділився значно меншою кількістю джинси (у 2-3 рази менше), ніж у інших досліджуваних виданнях у мережі Інтернет – там кількість таких матеріалів склала 10% на противагу від 23% до 29% у інших інтернет-виданнях.

Рівень «паркету» у дніпропетровських ЗМІ є найвищим з усіх досліджуваних регіональних засобів масової інформації, він складає 16%. Найменша кількість «паркету» прослідковується на телебаченні, де цей показник становить 6%. Найбільша кількість – за інтернет-виданнями, де кількісний показник «паркету» досяг аж 26%. Серед інтернет-ЗМІ у цьому аспекті хочеться виокремити у негативному сенсі ресурс gorod.dp.ua, де «паркет» займає більше третини матеріалів (36%), що не може позитивно відзначитися на загальній якісній характеристиці засобу масової інформації. Рівень «паркету» у друкованих виданнях найменший з усіх і становить 17%. У всій пресі кількісний показник «паркету» коливається від 18% до 26%, і тільки у виданні «Днепр Вечерний» (яке зафіксоване як одне з таких, що має найбільшу кількість «джинси») кількість «паркету» становить всього-на-всього 3%.

 

ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ КОНТЕНТУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИХ ЗМІ

Якісний аналіз контенту дніпропетровських ЗМІ показав, що найчастіше порушується стандарт повноти представлення фактів та інформації щодо освітлюваної у матеріалі проблеми – у 80% матеріалів, а на другому місці стандарт балансу думок та точок зору – у половині матеріалів (50%). За рівнем основних зазначених у методології стандартів друковані ЗМІ Дніпропетровська було оцінено у 3,8 бала із 6-ти максимально можливих. Найменший показник по дотриманню стандартів показало видання «Горожанин» з оцінкою у 3,2 бала, найкращим у дотриманні журналістських стандартів серед друкованих ЗМІ Дніпропетровська виявилось видання «Зоря» з оцінкою стандартів у 4,25 бала. Що стосується рівня дотримання журналістських стандартів на телебаченні, то два досліджуваних телеканали експерти ІМІ оцінили у 5,05 бала, що є найбільшим показником серед усіх типів ЗМІ у Дніпропетровську. Як і в усіх інших засобах масової інформації, найчастіше на ТБ порушувалися стандарти повноти представлення фактів та баланс думок та точок зору. Обидва досліджувані телеканали показали майже однакові результати (різниця в балах склала менше 0,2 бала). Результат дослідження на дотримання журналістських стандартів видань у мережі Інтернет лиш трішки менший, ніж на телебаченні і становить рівно 5 балів із 6-ти можливих. Інтернет-видання мають максимальний бал за оперативність подачі інформації, що не є дивним, а скоріш є логічною закономірністю. В іншому ж, інтернет-видання мають так само найбільші проблеми з дотриманням стандарту повноти представлення фактів та балансу думок у своїх матеріалах. Найбільш відмінним від середнього балу, по цьому типу ЗМІ, у позитивну сторону є ресурс dnepr.info, а у противагу йому найбільш відмінним у негативну сторону – 056.ua, з балами 5,53 та 4,6 відповідно.

 

ОЦІНКА СИТУАЦІЇ З ТОЧКИ ЗОРУ МІСЦЕВИХ ЖУРНАЛІСТІВ

Опитування ІМІ серед одеських журналістів (участь взяло 16 місцевих журналістів, різних видів ЗМІ, які заповнили анкети, запропоновані ІМІ) показало, що в самому медійному середовищі довіра до контенту є досить низькою. Найбільше довіряють Громадському телебаченню Дніпропетровська, оскільки, на думку учасників опитування, там найоб’єктивніші новини, сучасний погляд та немає стереотипів. Серед основних причин недовіри називають вплив власника на контент, цензуру, велику кількість джинси, неправильно розставлені пріоритети власниками ЗМІ щодо новин, низький рівень заробітної плати, та заангажованість журналістів. Крім того, серед проблем назвали «містечковість», кругову поруку власників ЗМІ з політиками, та небажання журналістів вчитися нового і професійно зростати.

Всі опитані журналісти зазначили, що до місцевих новин вони ставляться критично, адже розуміють, чому ті чи інші ЗМІ так пишуть.  Місцеві медіа перенасичені новинами, але якісної інформації не вистачає. Опитувані відмітили брак саме якісних новин,  а не констатації фактів чи новин з одного абзацу із провокативними заголовками. Переважна більшість місцевих новин – це «кримінал», «жовта інформація», та політика.

Практично всі журналісти користуються агрегатором ukr.net через зручність сортування інформації, 40% журналістів читають новин на сайтах dnepr.info, 30% – 056.ua,  15% –  Лица, 10% – vgorode і 5% – zabeba, gorod.dp.ua, «Громадське. Дніпро». Журналісти на 100% нікому не довіряють, але  80% найбільше довіряють виданню «Громадське. Дніпро» через відсутність цензури, незалежність, сучасність та довіру до їхніх журналістів. Більшість журналістів відчувають вплив власника на контент.

Дніпропетровські журналісти скаржаться, що чиновники до них ставляться, як до рупора та намагаються подати викривлену інформацію. Журналісти отримують інформацію з різних джерел, в середньому  45% – особисті повідомлення, 20% – соціальні мережі, 15% – соціальні мережі, % 10 – сайти держустанов та  сусідні сайти, 5% – прес-релізи та анонси, що отримують з розсилки. Зазвичай журналісти не можуть обирати теми самостійно, теми їм нав’язує редактор. Медійники скаржаться, що головне для редакторів – це теми-скандали, для того щоб збільшити читаність, далі за популярністю іде політика, корупція та соціальна тематика. Аналітичних матеріалів журналісти в основному не пишуть. Журналісти можуть і хочуть писати про місцеві теми більше, але скаржаться на низьку заробітну плату. Цензуру відчувають при написанні гучних матеріалів. Самоцензура присутня на дуже високому рівні.

Журналісти відкрито говорять, що у виборчий період містяни дивилися на події виключно очима Коломойського, Фірташа, Ахметова та інших власників ЗМІ. Міську регіональну журналістику вони відверто називають підлою та бридкою через залежність ЗМІ від політиків та олігархів. Також зазначають, що журналісти розучилися ставити гострі питання чиновникам, вони пишуть тільки те, що їм говорять і не намагаються розібратися в темі.

 

Дослідження ГФК Юкрейн

 

 
 

 

 

 
 

 

 

 

 

 
 

 

 

 

 

«Дослідження медіаситуації в південних і східних областях України» є підсумковим аналітичним продуктом якісного та кількісного моніторингу ЗМІ, який проводився громадською організацією «Інститут масової інформації», та соціального опитування, яке проводилося компанією «ГФК Юкрейн» за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Детальніше про методологію дослідження читайте за посиланням.

З питань щодо дослідження ГФК Юкрейн звертайтесь: Татяна Костюченко, Tetiana.Kostiuchenko@gfk.com, Анастасія Вітковська, Anastasia.Vitkovska@gfk.com.

З питань щодо дослідження Інституту масової інформації звертайтесь: imi.inform@gmail.com.  

 

 



comments powered by Disqus