Якщо на ваше ЗМІ подали до суду: що треба знати і що робити

Подання позову до суду є цивілізованим способом з’ясування стосунків у розвиненому суспільстві, коли в одного з його суб’єктів є юридичні претензії до іншого. Наразі в українському суспільстві, попри об’єктивно існуючу, але не тотальну корумпованість вітчизняних судів, отримання судового позову почасти сприймається як тиск або викликає паніку.

Насправді вітчизняні суди важко назвати неприхильними до журналістів. А правильно хоча б подати дифамаційний позов на ЗМІ ще треба вміти. Нижче викладені речі, на які варто звернути увагу, коли на ЗМІ подали до суду.

1. Який суд розглядає справу. Як правило це місцевий (районний, міський, міськрайонний) суд, який ще називають судом загальної юрисдикції і який розглядає справи за Цивільним процесуальним кодексом.

Але зрідка позов до ЗМІ може розглядатися господарським судом за Господарським процесуальним кодексом. Цей вид судового процесу відрізняється від попереднього тим, що сторонами справи можуть бути лише юридичні особи, тобто якщо одним із відповідачів є журналіст (фізична особа), така справа господарським судом розглядатися не може. Розгляд господарських справ відбувається в основному за документами, виклик і допит свідків не проводиться. Варто зазначити, що суми немайнової компенсації за шкоду діловій репутації в господарських справах присуджуються зазвичай більші, ніж у цивільних.

2. Хто і як вказаний відповідачем у позові. Відповідачем, тобто тим, до кого подається позов, у судовій справі може бути лише суб̕̕єкт правовідносин – фізична чи юридична особа. Іноді неграмотні юристи позивачів зазначають у позовах відповідачами редакцію газети чи саму газету, редакцію веб-сайту, але вони суб̕̕єктами не є (за винятком випадку, коли юридична особа, напр., ТОВ має власну назву «Редакція газети…») і такі позовні заяви залишаються судом без руху до усунення недоліків (тобто вказування конкретного суб̕̕єкта права). Хоча бувають випадки, коли суди беруть до розгляду і такі «недороблені» позови (ймовірно через завантаженість).

Найбільша проблема в таких випадках чекає позивачів під кінець судового процесу, якщо вони його виграють: адже коли відповідача не ідентифіковано, то і домогтися через виконавчу службу виконання судового рішення не буде від кого (сама по собі газета – це бренд, який не володіє коштами і майном, а редакція – це колектив, а не юрособа).

З іншого боку, виклик до суду може прийти за адресою реєстрації, де по факту журналіст не проживає або юридична особа має лише юридичну адресу, тобто фактичною адресою є зовсім інша – доволі поширений випадок. У цьому разі відповідач може дізнатися про поданий до нього позов надто пізно (якщо рідко перевіряє пошту за адресою реєстрації) і пропустити процесуальні строки або й саме судове засідання.

3. Якщо позов подано – на що ще треба передовсім звертати увагу.  Чи не найважливішим у позовній заяві є позовні вимоги, тобто перелік того, чого позивач вимагає по суду від відповідача. Цей перелік міститься під кінець позовної заяви після слів «прошу» або «прошу суд», «прошу господарський суд».

У дифамаційних справах серед вимог зазвичай є одна чи кілька, що стосуються визнання інформації недостовірною, її спростування, а також може бути вимога щодо компенсації моральної (немайнової шкоди). Як правило, суди не стягують значної суми компенсації моральної шкоди, навіть якщо відповідач програє справу. Попередній аналіз позовних вимог дозволить оцінити, яким може бути найгірший варіант розвитку подій (тобто якщо ви повністю програєте справу в суді).

До позовних вимог також може бути або не бути включено компенсацію судових витрат. Такі витрати однозначно охоплюють судовий збір, який наразі становить щонайменше приблизно пів тисячі гривень лише за подання позовної заяви. Кодекси зобов̕̕язують суд стягнути з відповідача ці витрати навіть якщо позивач про це не просить у позовних вимогах, але при цьому виграв справу. Розмір сплаченого судового збору також може зазначатися на початку позовної заяви, або в копії квитанції про його сплату, яка додається до копії позову для відповідача.

4. Що робити, коли до вас подано позов. Необхідно звертатися до юриста, оскільки без юридичної освіти дуже важко одразу зорієнтуватися в нюансах судового процесу, впустивши які ситуацію вже можна і не виправити. Адже в процесі на вчинення певних юридичних дій визначені дедлайни й навіть суто формально виграти процес має не той, хто правий, а той, хто може доказами і по процедурі довести свою правоту.

Нагадаємо, юристи Інституту масової інформації надають безкоштовні юридичні консультації українським журналістам. Контактний телефон: (050) 44-77-063.

Роман Головенко, магістр права, керівник правових проектів ІМІ