Клим Братковський: "ВССУ створив прецедент порушення авторських прав фотокорів"

 

Чимало проблем авторського права в Україні своїм корінням сягають радянського тлумачення цього права. Втім, технологічних прогрес, швидкість поширення інформації, розмаїття об'єктів авторського права та форм їх використання змушують судову практику розглядати колись нетипові спори. Їх каталізатором все частіше є Інтернет. 

 

Перед тим як зрозуміти суть цього спору, дозволимо собі нагадати, що на початку 2012 року завершився спір відомої фотохудожниці Катерини Рождественської та фоторепортера Максима Дондюка, у якому суди зайняли позицію, що фотограф мав право перефотографувати експонати фотовиставки з метою висвітлення даної події. 

  Тоді адвокат фотографа Клим Братківський відзначив, що правова позиція суду має принцтпову вагу для фоторепортерів, оскільки підтверджує їх право відтворювати з допомогою фотознімка об'єкти авторського права, що були побачені під час подій, причому в будь-якому обсягу, якщо він виправдовує головне завдання відтворення: висвітлення даної події. 

 На думку Клима Братківського, таке право належить виключно фотографам, операторам, журналістам - тим, хто безпосередньо відтворює об'єкти авторського права для висвітлення даних подій. Цю позицію він намагався донести до суду у справі Максима Дондюка за позовом до видавця газети "Україна молода", що використала для ілюстрації у друку без згоди автора (фотографа) знімок, розміщений автором на своїй веб-сторінці поруч з репортажною статтею журналіста іншого видання. Позивач просив суд стягти з порушника авторського права компенсацію за неправомірне використання об'єкта його авторського права у мінімальному розмірі - 10 мінімальних заробітних плат, як теж надрукувати повідомлення про це правопорушення. 

  Шевченківський райсуд м. Києва рішенням від 19 грудня 2011 року, залишеним без змін визначенням Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року, позовні вимоги задовольнили у повному обсязі. Свої рішення суди приймали виходячи з наступного: У силу статті 8 Закону України "Про авторське право та суміжні права" (далі Закон) фотографічні твори є об'єктами авторського права, а автором, на основі статті 1 Закону визнається особа, котра створила цей твір своєю творчою працею. Причому таке право, за статтею 437 Цивільного кодексу (ЦК) України виникає з моменту створення, починаючи з якого автор може розміщувати знак охорони свого права. Саме автор може встановлювати заборону або дозволяти використання твору. "У цьому випадку заборона має бути оформлена шляхом проставлення знака  ©  та вказаного імені автора, а окремо автор право на використання фотографії відповідачу ані письмово, ані за усною домовленістю не передавав", - пояснив Клим Братківський. 

Видавець "України молодої" стверджував, що правомірно використав фотознімок без згоди автора, оскільки на ній зображено подію, що має важливе суспільне значення, тому газета опублікувала її для висвітлення даної події на основі пункту 4 частини 1 статті 21 Закону. 

Суди повважали, що це положення поширюється на фотографів та операторів, котрі в ході висвітлення даної події можуть відтворювати об'єкти  авторського права, підкресливши, що саме зазначення автора та джерела, із якого взято фотознімок, не дає права на її використання без згоди автора. 

 Іншої думки з даного питання дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ (ВССУ), котрий рішенням від 11 червня 2012 року задовільнив касаційну скаргу видавця газети, відмовивиши у задоволенні вимог позивача. 

ВССУ вказав, що в даному випадку газетою була використана фотографія з інформативною метою, і що стаття 21 Закона не обмежує коло осіб, котрі можуть вільно відтворювати об'єкти авторського права фотографами та операторами. Таким чином ВССУ застосував розширене тлумачення права на вільне використання твору без згоди автора, котре раніше у судовій практиці касаційної інстанції не траплялося. 

 За словами Клима Братківського, ВССУ не взяв до уваги, що відповідач не був присутнім на події, відображеній на знімку, а відтворив не твір, побачений під час такої події, а використав уже готову фотографію. Адвокат підкреслив, що інтересом суспільства до інформації, можливістю вільного доступу до світлин та легкістю їх скачування з інтернету важко обґрунтувати правомірність порушення авторського права його клієнта. 

Така позиція ВССУ дозволяє усім вільно використовувати об'єкти авторського права, котрі відтворені тим чи іншим чином в інтернеті. 

 Разом з тим не останнє значення має те, що господарські суди дотримуються дещо інакшої позиції. Так, розглядаючи подібний спір про використання відомим глянцевим журналом фотографій, що зберігалися в електронному банку даних на інтернет-сторінці, без згоди правоволодільця, Господарський суд м. Києва (спір відбувався між двома юридичними особами) встановив, що мало місце порушення майнових прав шляхом опублікування фотографій. Це рішення вступило в силу, оскільки не було оскарженим. 

 Таким чином, є підґрунтя стверджувати, що питання про використання фотознімків та інших об'єктів авторського права, відтворених в інтернеті, залишається відкритим, і суди не мають єдиного бачення меж їх вільного відтворення. Тож, жодну із цих правових позицій не можна на сьогодні вважати остаточною. 

 

Текст: Ірина Гончар, "Юридическая практика"

 

Читай також: «Люди стали розуміти, що не можна попускати порушення авторських прав» - Клим Братківський.