IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

22

67

2

24

Катерина Дячук: Необхідно покласти край насильству щодо ЗМІ

Про роботу журналістів на окупованих територіях і неврегульований законодавчий захист в інтерв’ю радіо Hayat розповіла експерт у сфері моніторингу порушень свободи слова та прав журналістів в Україні Інституту масової інформації (ІМІ) Катерина Дячук.

Радіо Hayat: Уважно проаналізував звіт ІМІ за березень 2018 року: у 12 регіонах зафіксовано 24 випадки порушень свободи слова і прав журналістів, з яких 13 — у Києві. Зокрема, перешкоджань журналістській діяльності — 9. Щодо Криму, ситуація зі свободою слова на анексованій території зараз відстежується у відкритих джерелах?

Катерина Дячук: Так, власне, ми вже казали, що наші представники змушені були виїхати через небезпеку їхньому життю. Відкриті джерела не дозволяють охопити велику аудиторію, але спостерігаємо, що в Криму в умовах інформаційного вакууму народжується громадянська журналістика, коли жителі півострова знімають на мобільний телефон і транслюють у Facebook усе, що відбувається.

Зокрема, йдеться про журналіста Нарімана Мемедінова, який висвітлював порушення прав людини в Криму і був затриманий ФСБ 16 квітня цього року. Його зараз тримають під арештом у сімферопольському СІЗО, але долею журналіста опікуються вже не тільки українці, оскільки інформацію про його затримання передано до міжнародних структур.

Радіо Hayat: Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович, після свого візиту в Україну, нещодавно констатувала, що ситуація у сфері свободи медіа у південно-східних регіонах і Криму досягла вкрай небезпечного становища. Вона закликала негайно покласти край насильству щодо журналістів і відновити верховенство права.

Катерина Дячук: Хочу сказати, що у нас на Донбасі в полоні так званої “ДНР” залишається донецький публіцист, письменник і блогер Станіслав Асєєв, якого незаконно утримують терористи. Станіслав зник безвісти 2 червня 2017 року, і була надія, що він потрапить до списків з обміну, але справа не дуже рухається вперед.

Певним чином, саме на східній Україні та в Криму порушуються права людини. А журналістам не дають можливості об’єктивно висвітлювати події, які мають місце на тимчасово непідконтрольних територіях нашої держави. Тиск, погрози й залякування стають звичним інструментом для окупантів, які всіляко обмежують незалежні мас-медіа.

Радіо Hayat: 3 травня з нагоди Дня свободи преси ІМІ взяв участь у круглому столі.  Які факти були озвучені? Чим стурбовані експерти?

Катерина Дячук: Ми обговорювали виклики, які є у сфері свободи слова, позитивні зрушення, негативні тенденції, випадки порушення свободи слова, як вдосконалити правове поле, щоб посилити свободу слова в Україні. На захід були запрошені представники дипломатичних відомств, правоохоронні органи, у тому числі — громадські організації, міжнародники, представники Ради Європи.

Радіо Hayat: Виконавчий директор ІМІ Оксана Романюк під час круглого столу 3 травня запропонувала поїхати до цих місць, адже ситуація неформальна. Чи визначено для цієї поїздки певний дедлайн, склад групи, або ця пропозиція поки що залишилася без руху?

Катерина Дячук: На сьогодні в нас поки що немає такої можливості, але ми маємо обговорити це також з представниками різних організацій, у тому числі  —правоохоронних органів у тих регіонах, де не дуже розслідуються ці випадки щодо журналістів.

Адже в Миколаєві та Полтаві факти неправомірних дій щодо журналістів фіксуються як заяви громадян без внесення до єдиного державного реєстру. За деякий час після формального розгляду поліцейські пишуть відписку, що складу злочину немає. Така ситуація сталася тому, що журналісти не завжди знають, яким чином треба діяти у випадку неправомірних дій правоохоронців, а також через намагання МВС замовчати чи приховати від суспільства факти, які мають місце щодо ЗМІ.

Радіо Hayat: У топ-5 міст, де свободу слова намагаються порушити, традиційно знаходяться Луцьк, Миколаїв, Полтава, Одеса і Київ. Чи є на сьогодні реакція губернаторів, мерів міст, у яких ситуація зі свободою слова досить проблематична?

Катерина Дячук: Статистика, яку ви навели, стосується 2017 року. Київ у нас завжди, в принципі, є в лідерах, у решті регіонів журналісти часто стикаються з протидією міської влади. Зокрема, Луцьк, де в нас журналісти досить часто отримували відмову від міського голови Ігоря Палиці в отриманні публічної інформації. У Миколаєві роботу ЗМІ обмежує губернатор Олексій Савченко, у якого виникає дуже багато запитань щодо роботи журналістів.

Інститут масової інформації навіть оприлюднив заяву, що журналісти відчувають тиск з боку влади. Одеса — це припортове місто, і мер Геннадій Труханов також закритий до спілкування. Там взагалі міська рада закрита. Муніципальна охорона дуже неохоче пускає журналістів до міської ради навіть для висвітлення роботи сесії, хоча законом передбачено для журналістів вільний доступ для висвітлення роботи місцевої влади.

Радіо Hayat: Чим мотивують названі вами керівники таке вороже ставлення до ЗМІ?

Катерина Дячук: На сьогодні певною мірою існує проблема дискредитації професії журналіста через можливість по Інтернету отримати будь-яку корочку та посвідчення.

Радіо Hayat: І багато зараз таких несправжніх представників ЗМІ з липовими посвідченнями по Україні?

Катерина Дячук: Цих, так би мовити, медіа-тітушок на будь-яких виборах правоохоронці затримують останнім часом чимало. Тому почастішали випадки, коли потрібно з’ясовувати і доводити правоохоронцям, чи справжні це працюють журналісти, чи ні.

Радіо Hayat: Але чи захищені справжні журналісти України законодавчо?

Катерина Дячук: Так, вони дуже захищені. Зокрема, два роки тому були внесені зміни до статті 345-1 Кримінального кодексу, які стосуються вчинення насильства проти журналістів. Сьогодні передбачено покарання до 14 років позбавлення волі за побиття або нанесення тілесних ушкоджень журналістам.

Але інша справа, яким чином ці протиправні дії та злочини розслідуються. Як свідчать факти, подібні справи правоохоронці розслідують досить мляво. Зокрема, треба довести, що ти журналіст, внести примітку до статті Кримінального кодексу № 345-1, визначивши поняття “журналістська діяльність”.

Окрім того, ІМІ намагається донести до народних депутатів необхідність вдосконалювати законодавство, наприклад для захисту права журналістів і громадян України на отримання доступу до публічної інформації. Зокрема, у частині зменшення досудового збору в 700 грн, який, на нашу думку, зможуть сплатити не всі журналісти (особливо регіональні, у яких зарплата невелика — ред.).

До того ж після проходження судових інстанцій для відкриття виконавчого провадження журналіст має внести авансовий внесок — 8000 грн, а це не завжди можливо. Окремі народні депутати погоджуються з нашої логікою та ініціюють внесення відповідних змін, щоб зменшити досудовий збір та суму авансового внеску, але не всі члени профільного комітету ВРУ погоджуються.

Едуард Солодовник, для радіо Hayat

Ще Наша діяльність