IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

24

74

5

31

Експерт ІМІ провів дводенний тренінг для Школи судової журналістики

Експерт Інституту масової інформації Роман Кабачій провів 3 та 9 листопада лекції для студентів Школи судової журналістики. Лекції були присвячені: виявленню фейків, аналізу пропаганди та журналістським стандартам.

На прикладах російських, чеських, українських сайтів студенти вчилися визначати основні, часом непомітні на перший погляд, ознаки фейкових новин. Метою таких публікацій є сіяння недовіри, паніки, хаосу у суспільстві.

Пан Кабачій розповів про моніторинг ЗМІ, що працюють на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Вони публікують мало інформації про те, що відбувається всередині, натомість публікують матеріали про те, «як нам погано в Україні живеться». Місцеві «журналісти» використовують той факт, що в українському інфопросторі значна кількість кримінальних новин.

До тих непомітних на перший погляд ознак фейкових новин належать невідповідність ілюстрацій силі події (якщо немає фото, можна використовувати схоже з підписом «ілюстративне фото») та посилання на сайт, назва якого «на голову не налазить».

Є чотири аспекти розпізнавання фейків: інформація, що шокує, висвітлюється з нагнітанням; джерела інформації є нечіткими та здаються ненадійними;
контраверсійність (журналіст симпатизує лише одній зі сторін конфлікту та з антипатією ставиться до іншої); тональність (тон подання інформації емоційний та тенденційний).

Окрім фейків, студенти обговорювали питання так званих ботів. Експерт Кабачій навів також чотири ознаки бота. До них належать дивне ім’я або надто банальне, малоактивне ведення сторінки, подання одноманітної інформації, на особисті повідомлення або в коментарях бот не відповідає.

Значну частину нашої лекції учасники обговорювали російську пропаганду та методи її визначення. Наводячи приклади з життя, лектор назвав власне методи пропаганди. Доведення до абсурду, багаторазове повторення тезисів, імітація свободи слова (участь експертів з різних сторін у загальній виставі), створення образу «іншого погляду», пошук внутрішнього або зовнішнього ворога – завдяки ним пересічні читачі піддаються впливові пропаганди.

В кінці лекції студенти спільно з лектором обмірковували, що робити, як боротися з російською пропагандою. Головна теза Романа: треба працювати об’єктивно, без емоцій. Українським інтернет-порталам, ЗМІ необхідно створювати англомовні версії статей, журналістських розслідувань. Якщо певний матеріал стосується іншої країни, то намагатися перекладати його на мову, зрозумілу її населенню.

ФОТО – ПРЕС-СЛУЖБА Київського ААС

Ще Наша діяльність